Щодня біженці з України приїжджають до своїх родичів, друзів і знайомих у Німеччині і їх приймають приватно. Але багато з них також застрягли в містах, їх розміщують у притулках для невідкладної допомоги, а потім розподіляють по окремих громадах.
Це також стосується муніципалітету Саксонії b. Ансбах, де наша українська учасниця Інга Барна живе зі своєю родиною вже понад 20 років. Перші біженці прибули лише через кілька днів після початку війни, наразі там уже понад 45 дорослих та дітей віком від 2 до 73 років.
Місцева група помічників з інтеграційної допомоги, а також україномовні та російськомовні мешканці громади супроводжують біженців під час офіційних візитів, піклуються про облаштування наданих їм квартир, будь-які необхідні візити до лікаря, закупівлю одягу та предметів повсякденного життя.
Дві основні турботи члена нашої асоціації Інги Барни можна було вирішити особливо швидко та легко: «привести дітей до школи» та «розпочати курс німецької мови з дорослими».
На пряме прохання Інги до пані Арндт, директора початкової школи Русам, вона надала повністю обладнаний клас для 12 дітей, де вони можуть самостійно вчитися по онлайн-урокам в дружньому шкільному середовищі під керівництвом відповідних українських шкіл. Тут за ними доглядає вчитель початкових класів, яка перебуває там із першого дня школи 28 березня 2022 року і була тепло вітана педагогічним колективом початкової школи Русама.
Прийом у німецькій школі, звичайний навчальний день з перервами на свіжому повітрі, рукоділля та малювання разом з іншими дітьми у разі скасування занять через авіанальоти в їхніх рідних містах в Україні – все це допомагає дітям-біженцям знову відчути дитинство. І радує тут їхніх мам, а також татусів, дідусь і бабусь в Україні.
З записами на прийом до педіатрів і з необхідними довідками про щеплення не все так просто. Тим більш важливою є невтомна підтримка контактної особи з місцевої групи помічників, яка організовує прийом дітей до педіатрів району.
Оскільки більшість дітей-біженців могли слідкувати за шкільними уроками лише на мобільних телефонах, Інга отримала п’ять ноутбуків і гарнітури в якості позичкових пристроїв від FabLab Ansbach e.V. Члени FabLab Ansbach встановили необхідні програми, включаючи налаштування української та російської мов. Члени FabLab Ansbach індивідуально доглядали за постраждалими дітьми, поки все не було технічно бездоганним – це дозволило забезпечити кожній дитині на ноутбуці обладнання, необхідне для щоденної роботи в школі.
Місцевий спортивний клуб безкоштовно прийняв усіх дітей-біженців на поточні курси. Діти мали змогу бути забезпечені спортивним одягом та взуттям через трансляцію для членів спортивного клубу. Українська дівчина навіть наважилася взяти участь у футбольному тренуванні і тепер із задоволенням продовжує!
Для курсів німецької мови спортивний клуб надав клубний будинок, у тому числі кавову кухню та проектор. Україномовні жителі громади змогли розпочати перший урок німецької мови для біженців 29 березня і вже попрактикувалися в кількох речах: познайомитися, представитися, назвати свою адресу, прочитати таблички, цифри та запитальні слова, звідки я тому, дні тижня та ще кілька речей для повсякденного використання. Ці зустрічі збирають біженців разом на місці, вони знайомляться та підтримують один одного за кордоном.
Зокрема, біженці висловлюють подяку громадянам, господарям та помічникам із Sachsen b. Ansbach за підтримку та численні пожертви. Жест співробітництва, нехай він невеликий, вони бачать як важливу солідарність у ці важкі часи.